Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбурюватися

Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРЮВАТИСЯ"
Видоїти Cм. видоювати.
Искорка, -ки, ж. Ум. отъ искра.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. Ком. І. 24. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає! Пирят. у.
Побідкатися, -каюся, -єшся, гл. Посѣтовать. Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші.
Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Спостувати, -тую, -єш, гл. = спостити. А написано та 12 п'ятниць та в году спостувати. ЗЮЗО. II. 116.
Уцюкнути, -ну, -неш, гл. 1) Отрубить. 2) Съ жаромъ заиграть. Прийшли козаки, та й чабан з козою, що грають. Як уцюкне, братіки, шекені, як піду я в скоки та в бока. О. 1861. XI. Кух. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.