Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбурюватися

Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРЮВАТИСЯ"
Биречка, -ки, ж. Ум. отъ биря.
Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче. К. XII. 78.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Вх. Лем. 402. Ум. гачурик. Вх. Уг. 232.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Серм'янина, -ни, ж. = серм'язкина. Ой лежить козак на глибокій долині, постелив собі в голову серм'янину. Гол. І. 105.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.