Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Мил. М. 99. Cм. бібула.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Грин. І. 248. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати. Кв.
Несправа, -ви и несправка, -ки, ж. Неаккуратность, неисправность. За це мені малий клопіт, бо то, правду сказавши, його діло. Одколи загад був — і досі ще несправлені гроші. Ой, та попосиде він на вежі за свої несправки! Васильк. у.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Пуд II, -ду, м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду. Лукаш. 143.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Сайдак, -ка, м. 1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.
Тривати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав. Федьк. 2) Длиться, продолжаться. 3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. Шевч. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11. Стор. МПр. 52.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.