Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвоїводій

Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЇВОДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЇВОДІЙ"
Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл.очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433.
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. Харьк. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу. Сніп. 107.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. Угор. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. Вх. Уг. 253. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. О. 1862. І. 77. Ум. за́голо́вочок.
Зміряти Cм. змірити.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Солов'я, -яти, с. Птенецъ-соловей. На калині соловя. Грин. III. 86. Ум. солов'ятко. А в городі мятка, в саду солов'ятка. Н. п.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз. Ном. № 546.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОЇВОДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.