Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлоста

Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОСТА"
Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Вельможа, -жі, м. Вельможа. Желех.
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.  
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.
Нако́вчити, -чу, -чиш, гл. Наговорить много безъ толку. Пані й почала: й обікрала її стара, і всі хотіли її душі — такого вже наковчила! МВ. (О. 1862. III. 70).  
Попереночовувати, -вуємо, -єте, гл. То-же, что и переночувати, но о многихъ.
Почервонити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Прожити Cм. проживати.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.