Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки?
Лю́бо нар. 1) Пріятно; хорошо; красиво. У людей діти — любо поглядіти. Сияло сонце в небесах; а ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Любо й неньці, як дитина в честі. З гарної дівки гарна й молодиця, — гарно завертиться, любо подивиться. 2) Съ наслажденіемъ. Не дві ночі карі очі любо цілувала. Невольники лежять, простягшись любо. 3) Любовно, въ любви, въ согласіи. Ум. любо́нько, любе́сенько. І досі ще стоїть любенько рядок на вигоні тополь. Ходить по хаті..., урядившись як можна гарніш, виголившись чистенько і чуб вистригши любесенько. Тихенько й любенько день мине. Мені, моя доле, дай на себе подивитись, дай і пригорнутись, під крилом твоїм любенько в холодку заснути. Сестро моя, не журись, голубко! Досі жили з тобою любенько, — треба так і звікувати. І за руки любенько взявшись, до ратуші пішли тишком.
Мишокрі́лик, -ка, м. зоол. Крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась.
Підкроювати, -кро́юю, -єш, сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія.
Ремно нар. = ревно.
Родитель, -ля, м. Родитель, отець. Шануй учителя паче родителя. роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають.
