Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підважити

Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВАЖИТИ"
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить. АД. І. 166.
Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. Грин. ІІ. 18. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475., Ум. голенький, голесенький.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Ном. № 8781. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Ном. № 4674. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє. Ном. № 14053.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80.
Переколошкати, -каю, -єш, гл. Перепугать, привести въ смятеніе.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Харьк. у. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Котл. МЧ. 427. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була. Котл. Ен.
Страсть, -сти, ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті. Ном. № 12832.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Шматок, -тка, м. 1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Ном. № 1511. Шматок м'яса. ЗОЮР. II. 35. 2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. О. 1862. V. Кух. 39. Ум. шматочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.