Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осмілятися

Осмілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл. 1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась. Уман. у. 2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати. АД. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 69.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСМІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСМІЛЯТИСЯ"
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Витяжка, -ки, ж. Заготовленный цѣльный кусокъ кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Грин. III. 33. Cм. зірка.
Качор, -ра, м. 1) = качур. 2) мн. = качористі вилочки. Kolb. І. 49.
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Прожити Cм. проживати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСМІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.