Заме́лювати, -люю, -єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Вже звільжив мороз.
Неощадно нар. Не бережливо.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат.
Пішохід, -хо́ду, м. Тротуаръ. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу.
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ум. ранка, ранонька, райочка. Ой хто ж тобі раноньки промиє?
Рибачиха, -хи, ж. Жена рыбака.
Шана, -ни, ж. Почтеніе, уваженіе, честь. Життя панське, та шана собача. Ой я водила і визволяла, а мені молодій одна шана. Ти окрив його красою, шаною царською.
