Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Ум. жирне́нький.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць.
Лапка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ла́па.
2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія.
3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ.
4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней.
5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок.
6) Ловушка.
7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія.
8) мн. Кавычки.
9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. б) Trifolium arvense.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L.
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.
Чепурний, -а, -е. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. чепурненький, чепурнесенький. Чепурненька, як мазничка. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька!
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько.