Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підволікати

Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Подтаскивать, подтащить, подволочь. 2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЛІКАТИ"
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Подріжнятися, -ня́юся, -єшся, гл.кому. Подражать кому. Вх. Лем. 452.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.