Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвіяти

Підвіяти Cм. підвіювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЯТИ"
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Перебендюха, -хи, ж. Привередница.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Посхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Наклониться, нагнуться (во множествѣ). Хрести дубові посхилялись. Шевч. 430.
Походне, -но́го, с. Плата въ цехъ отъ вновь поступающаго. Козел. у.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВІЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.