Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну.
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Віз без восей.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась?
Розіспаний, -а, -е. Разоспавшійся.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок.
Цісарь, -ря, м. Императоръ. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Ум. цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш?
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней.