Ваксувати, -сую, -єш, гл. Чистить ваксой. ваксований. Вычищенный ваксой. І остроги побіляні, і чоботи ваксовані.
Виживатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вижитися, -живуся, -вешся, гл. Истрачивать, истратить все, израсходовать. Нема за що й соли купити, — так вижився.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Ум. лелечинятно.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані.
2) Старообразный.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила.
Тіничка, -ки, ж. сосонка-тіни́чка. Раст. Equisetum arvense. Cм. падиволос.
