Батожити, -жу, -жиш, гл. Бить кнутомъ.
Блискавчин, -на, -не. Принадлежащій молніи. Встрѣчено въ заговоръ противъ переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк.
Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. У тебе все не полюдському. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість.
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть.
