Багряний, -а, -е. = Багровий.
Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Будак, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Щетиниться. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось.
2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман.
Ільнування, -ня, с. = льнування.
Наги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, набресть на что. Ходив, ходив і нагибав десь у куточку ляду, шо він її досі й не примічав. Їхав козак з України да нагибав дівчину край долини.
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Шутковливий, -а, -е. Шутливый.
