Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поязичитися

Поязичитися, -чуся, -чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЯЗИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЯЗИЧИТИСЯ"
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Нозя, -зі, ж. дѣтск. Нога, ножка.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Післати Cм. посилати.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Проняти Cм. проймати.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЯЗИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.