Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правий 2

Правий 2, -а, -е. 1) Ровный и прямой, перпендикулярный. Рубайся, деревце, криве і праве. Чуб. II. 114. Правими робить стежки його. Єв. Л. III. 4. Як права солома, так добре топити, а як стара та перебита, так погано горить. Пирят. у. Права пила; правий ніж. Шух. І. 175. 291. Ой не ступай, мила, правою ногою. Чуб. V. 244. правий бік полотна, сукна (вишиваного). Лицевая сторона полотна, сукна (вышитаго). Шух. І. 154., Ум. праве́нький, правесенький. Квітойки рвала правенькою рукою. Чуб. V. 6. Виросла бузинка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИЙ 2"
Базікання, -ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.
Ковбаса, -си, ж. Колбаса. Як би ковбасі да крила, то вже б луччої птиці й на світі не було. Ном. Ум. ковбасна. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Придушиваться, придушиться. 2) Придавливаться, придавиться.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю. МВ. ІІ. 13.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Н. п.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Творитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.
Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ном. № 11172. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. Мет. 205. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Ном. № 11126. Хліб убірає, хто його має. Ном. № 10121. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5)в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту. Ном. № 4773.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.