Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правдивий

Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. К. Іов. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Ном. № 769. Судом правдивим осудити. К. Іов. 76. 2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Сим. 210. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Гн. II. 144. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВДИВИЙ"
Багаччий, -а, -е. = багатший. Зробився ще багаччим од брата. Чуб. І. 217. Багачча од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Дба́лий, -а, -е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. І. 174.
Допли́гувати, -гую, -єш, сов. в. доплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув. Грин. І. 173.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. І. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Зрівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять. Зрівняв землю, покрив дерном. Шевч. 204. І з землею зрівняють тебе. Єв. Л. XIX. 44. Смерть усіх зрівняє. Харьк.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
Межува́ння, -ня, с. Межеваніе.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує. Богодух. у.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВДИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.