Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выгребаться, выгресться.
2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ).
Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Папірок, -рка, м. = папірець.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ.
