Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Ме́тко нар. Скоро, бойко, ловко. Метко пробігти. Там снопи кладу метко, там кубахи ростуть, тільки махну сапою — аж куріє земля.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Накаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать, нагадить. Да таку купу накаляв здорову, як хата.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Поперералювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перералити, но во множествѣ.
Постановити Cм. постановляти.
Припудити, -джу, -диш, гл.
1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох.
2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.