Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл.
1) Постирать много.
2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу!
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Тружений, -а, -е. Трудящій, дѣловой. І худоба ота пропаде! достанеться чорту не труженому.
Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе.
