Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошпай

Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша. Шух. І. 235, 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШПАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШПАЙ"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Вівсянка, -ки 1) = вівсяниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь. Вх. Зн. 49.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи. Шевч. 100.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШПАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.