Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкодіти

Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Мнж. 32. Пошкоділа рідного брата. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКОДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКОДІТИ"
Виява, -ви, ж. 1) = вияв. МВ. ІІІ. 9. 2) Открытіе, обнаруженіе.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.
Наслідування, -ня, с. Подражаніе. Желех.
Наумір нар. = навмір.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Умалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умалитися, -люся, -лишся, гл. Умаляться, умалиться, уменьшаться, уменьшиться. Умалилося щирих серед людської громади. К. Псал. 24. Хоч і вмилиться подать, та не дуже. Валков. у.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували. АД. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШКОДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.