Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує.
Гадка, -ки, ж. Мысль, помышленіе, думка. Ні думки, ні гадки. — Що хатка, то инша гадка. Взяли мене думки та гадки. а ні гадки. і гадки не має. И не думаетъ вовсе; и въ усъ себѣ не дуетъ; и не заботится. Його лають, а він, а ні гадки, (а він і гадки не має). Его бранятъ, а онъ и въ усъ себѣ не дуетъ. Не журиться Катерина, і гадки не має. За годинки жито помолотили й прибрали, — тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. шкода й гадки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Ум. гадонька, гадочка. Думки-гадоньки не мають. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати.
Ковбирь, -ря́, м. Мѣсто на рѣкѣ глубокое, съ тихой водой.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель.
Помело, -ла, с.
1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело.
2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи.
3) Раст. Viscum album, омела. Ум. помельце́. Помельце замело.
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Спречність, -ности, ж. Пререканіе, прекословіе, споръ. Дві туркені дам в заміну за єдину Катерину, а як спречність о тім буде, єсть у мене з Польщі люде.
Страшенний, -а, -е. Ужасный. Коли ж схопиться страшенний вітер. Ховався страшенний змій.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
