Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поярковий

Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі. О. 1862. IX. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЯРКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЯРКОВИЙ"
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. К. НС. 70. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають. К. Бай. 57.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Мшедь, -ді, ж. Раст. лишайникъ. Вх. Зн. 38.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Просмердітися, -джуся, -дишся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ. МУЕ. III. 56.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЯРКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.