Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було.
Горди́на, -ни, ж. Раст. Viburnum Lantana, гордовина.
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ.
Дни́ця, -ці, ж. Поперечная доска въ колесѣ водяной мельницы, — такими досками покрыта вся внутренняя часть обода колеса.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок.
Поживання, -ня, с.
1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання.
2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші).
Покапостити, -пощу, -стиш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів.
Сукупний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Наша земля сукупна з поповою.У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
