Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву.
Зазнайо́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазнайо́митися, -млюся, -мишся, гл. Знакомиться, познакомиться. Ходімо до його... там і зазнайомишся.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Екатер.
Пластунський, -а, -е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Сідь, -ди, ж. Сѣдина. Уже, бач, сідь проростає.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
