Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запомагач

Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОМАГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОМАГАЧ"
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
За́нузд, -ду, м. Взнуздка. на за́нузді бу́ти. Быть взнузданнымъ. Ой наші узди в конях на занузді. ЗОЮР. І. 186.
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Обжирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обжерти, -жеру́, -реш, гл. Обжирать, обожрать, объѣсть.
Оновити Cм. оновляти.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Протеребок, -бка, м. = протереб. Н. Вол. у.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОМАГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.