Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помолотити

Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОЛОТИТИ"
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Нестравність, -ности, ж. Несвареніе желудка.
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Обрубина, -ни, ж. 1) Въ деревянной стѣнѣ хаты: верхнее бревно, которымъ заканчивается стѣна. Шух. I. 91. 2) Каждый изъ брусьевъ, въ которыхъ въ меньницѣ укрѣпленъ нижній жерновъ. Лебед. у. (Залюб). Мик. 481.
Порозвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розвитися, но во множествѣ. Верби вже порозвивалися. Харьк.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.