Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помітачка

Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка. Гол. II. 556.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТАЧКА"
Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Гиляра, -ри, ж. = галяра 2. Драг. 186.
Зварія́тіти, -тію, -єш, звар'юва́ти, -р'ю́ю, -єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. Н. Вол. у. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. І. 528.
Зроду Cм. зрода.
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Котл. МЧ. 437. Драг. 165. Мнж. 92. Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди. Камен. у.
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався? Сим. 217.
Прачик, -ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу. Чуб. І. 165.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Грин. І. 289. Яке співання, таке й читання. Ном. № 8015. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету. Вх. Лем. 483.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІТАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.