Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помітачка

Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка. Гол. II. 556.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТАЧКА"
Вивагом нар. 1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага. Черк. у. 2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать. Шух. І. 28.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Куп I меж. отъ гл. 1) купати. 2) купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Камен. у. Луковата береза. Н. Вол. у.
Нитяний, -а, -е. Нитяный.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Шкура 2, -ри, ж. 1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. Пошився в собачу шкуру. Ном. № 2910. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. Ном. № 5764. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Мир. ХРВ. 33. Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав. Мир. ХРВ. 259. 2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІТАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.