Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помірок I

Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРОК I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІРОК I"
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть. Рудч. Ск. І. 135.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65).
Нежит, -та, м. = нежид.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась. Мнж. 188.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІРОК I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.