Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поміжник

Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЖНИК"
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Засмуча́ти, -ча́ю, -єш, засму́чувати, -чую, -єш, сов. в. засмути́ти, -чу́, -тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Гол. І. 289. Не засмучуй мене тяжко. K. Псал. 102. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Мет. 145. Господь засмутив, Господь и потішить. Н. Вол. у.
Каптанка, -ки, ж. 1) Верхняя одежда въ родѣ кофты. 2) Пиджакъ изъ выбойки. Н. Вол. у.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Поросплатуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росплататися, но во множествѣ.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Страшенне нар. = страшенно. Журився й наш Грицько, страшенне журився. Г. Барв. 448.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.