Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помітуха

Помітуха, -хи, ж. Выметальщица. Пожеланіе новорожденной на крестинахъ: Щоб щасна, красна, довголітня... щоб помітуха і помазуха, і швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Ум. помітушка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІТУХА"
Боска, -ки, ж. Проститутка. Полт.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Гілочка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Н. Вол. у. Ум. лущи́нка.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Нашорошнти Cм. нашорошувати.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Розмаяти Cм. розмаювати.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.