Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помічниця

Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Балабурка, -ки, ж. = картопля. Далі ж єї балабурок нелуплених їсти. Гол. І. 199. Cм. бараболя.
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Горя́чка, -ки, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. II. 33.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Косятинець, -нця, м. Родъ растенія. Черниг.
Ма́корти, -тів, мн. Котловина. Лохв. у.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Потіль нар. = потиль. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Припостити Cм. припощувати.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.