Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помічниця

Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Відпекатися Cм. відпекуватися.
Дармої́жний, -а, -е. = Дармоїдний.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Загнуться.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.