Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помічниця

Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Білобородий, -а, -е. Съ бѣлой бородой, бѣлобородый. Ум. білобороденький.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Заму́рзувати, -вую, -єш, сов. в. заму́рзати, -заю, -єш, гл. Замусливать, замуслить, испачкать.
Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек. К. ЧР. 13.
Прогрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. прогребти, -бу, -бе́ш, гл. Прогребать, прогресть, прочистить. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. Чорний ворон.... кіхтями-ніхтями прогрібає. Мил. М. 38.
Роспурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Распорхаться. Як пішов горобчик танцювати — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.