Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помічниця

Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧНИЦЯ"
Бійно нар. = боязко. Шух. І. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Дзюрко́м нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.
Запи́ти Cм. запивати.
Круглий, -а, -е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. Ном. круглий хрещик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ив. 55., Ум. кругленький.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Мигті́ти Cм. миготати.
Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка. (Залюб.).
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. хитренький.
Щавидуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.