Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Віддавання, -ня, с. = віддання. Ум. віддаваннячко. Покинула сина та ще й не женила; покинула дочку на віддаваннячку.
Відмагання, -ня, с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь.
Переточити Cм. переточувати.
Полинчик, -ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Cм. тирло.
Унишкнутися, -нуся, -нешся, гл. = унишкнути. Дощі без перестану, вже пора б їм і внишкнутися.
Щебетання, -ня, с.
1) Щебетаніе. Нема в саду соловейка, нема щебетання.
2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
