Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виразний

Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами. К. Псалт. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРАЗНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРАЗНИЙ"
Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Притулити, -ся. Cм. притуляти, -ся.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРАЗНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.