Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Колісниця, -ці, ж.
1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница.
2) и мн. колісниці = колішня.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки.
Наткнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Наткнуться, натолкнуться. Шукаю, шукаю... Господи б хотілось заїдать хоть що небудь! Та оце й наткнувсь на таке потне, що так і заснув, Богу не молившись...
Хамник, -ка, м. = хабник.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий.
