Верховик, -ка, м.
1) Сѣверный вѣтеръ.
2) Всадникъ, верховой.
Ганчіряний, -а, -е. Тряпичный.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку.
Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Розстелено ленні скатерті по столу.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку.
Филонник, -ка, м. = хвилівник.
