Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив!
Доґле́бати, -баю, -єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось доґлебати додому, ше верстив буде з п'ять.
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Вона стане на користь людові нашому. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать.
2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах.
Посудок, -дку, м.
1) = посуда.
2) Утварь. Украла дещо з посудну.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою.
