Базікало, -ла, об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Величати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Один одного звикли добродіями величати.
2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи.
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія.
Дали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Отдаляться.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани.
Жабрі́й, -рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. и лісовий жабрій. G tetrahit. б) осоть, Cirsium arvense? ЗОЗО. І. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться.
Побілілий, -а, -е. 1) Побѣлѣвшій.
2) Поблѣднѣвшій.
Полинчик, -ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє.
Хорбак, -ка, м.
1) Худородный человѣкъ.
2) = хробак.
