Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помихтіти

Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИХТІТИ"
Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль. Грин. ІІІ. 203.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Півзинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Позмірювати, -рюю, -єш, гл. Измѣрить (во множествѣ).  
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти. Чуб. V. 133.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут. Вх. Зн. 71.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.