Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помки

Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМКИ"
Безрукавка, -ки, ж. Родъ женской одежды безъ рукавовъ. Подольск. г.
Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Ном. Хоч не лає, дак ворчить. Г. Барв. 319.
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кремсати, -саю, -єш, гл. 1) Обрубывать, обтесывать. 2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Полаяти, -лаю, -єш, гл. Побранить. Ой хоть била, хоть не била, тільки трохи полаяла. Чуб. V. 142.
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. ЗОЮР. І. 147. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Під ним (змієм) земля тілько стогне. ЗОЮР. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.