Виорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виоратися, -рюся, -решся, гл. Находиться, найтись въ землѣ при паханіи. Виорюються барз із землі хрущі.
Волосінь, -ні, ж.
1) Конскій волосъ.
2) Леса изъ конскаго волоса.
3) Болѣе длинныя нити овечьей шерсти, изъ которыхъ получаются сравнительно тонкія нити. В мене плахта з волосіні.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути.
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї.
Харем, -му, м. Гаремъ. Дрімає в харемі — в раю Византія.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає.
