Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Примерки, -рок, ж. мн. Сумерки.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка.