Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожар

Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. АД. І. 219. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. І. 114. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. АД. І. 24. Да повів же його да пожаречком. АД. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАР"
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Гаяння, -ня, с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. См. Дімениця.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. Н. п. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.