Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожвакати

Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖВАКАТИ"
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. Cм. наче.
Описовий, -а, -е. Описательный. Желех.
Паха, -хи, ж. = пахва. Узяв її по під пахи. АД. І. 278. Ум. пашка. Ой взяв же ї по-під пашки, повів же ї по-під дашки. Гол. І. 45.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Погулянка, -ки, ж. 1) Гулянье. 2) Пребываніе въ гостяхъ. Петрусь за шапку да й гайда, на вечорниці на погулянки. Г. Барв. 506.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. К. ЦН. 285. урочисте свято. Годовой праздникъ. Подол. г. О. 1861. X. 47. К. МБ. X. І. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). Подол. г. О. 1861. X. 47. То-же значеніе: урочи́сте ді́ло. Сим. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.