Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. В ридвані сидів князь із княжам.
Ковтун, -на, м.
1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах.
2) Вообще сбившіеся въ комья волосы.
3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). 4) Заниматься онанизмомъ.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл.
1) Вноситься, внестися.
2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки.
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. урочисте свято. Годовой праздникъ. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). То-же значеніе: урочи́сте ді́ло.
Шкраб, -ба, м. 1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. 2) = шкарбан 1. Однімав шкраби на всю свою родину.
