Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
За́нузд, -ду, м. Взнуздка. на за́нузді бу́ти. Быть взнузданнымъ. Ой наші узди в конях на занузді.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Ласка, -ки, ж.
1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Чужа жка сироті Великдень.
2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Боїться ласки втратити. Я панською ласкою багатий. Знайшла бо єси ласку в Бога. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. І над собакою повинно мати ласку. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Живу у чужій сем'ї з ласки. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..
3) Одолженіе.
4) Ласочка, ласица. Ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ.
Потребизна, -ни, ж. Потребность, нужда Хто мав при собі гроші, складав у громадську скарбовню на народні потребизни.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Торжитися, -жуся, -жишся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову?
