Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Перекручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком.
2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась.
Посердитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Посердиться.
2) Поссориться. Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились.
Розіпнути, -ну, -неш, гл. = розіпясти.
Спідка, -ки, ж.
1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний.
2) Основаніе.
3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку.
4) Дно большой лодки (дуба).
5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха.
Удушшя, -шя, с. Удушье.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Обідрав її до шнириночки.
