Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подячний

Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЯЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЯЧНИЙ"
Бритв'яний, -а, -е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Кабалка, -ки
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат. Шевч. 607.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей. Желех.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Ном. № 2559. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала. Мир. Пов. II. 92.
Осторонь нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. К. ХП. 21. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці. Левиц. І. 19.
Переходка, -ки, ж. Мостикъ? Через сине море ой там кладка дубова, переходка ялова. Грин. III. 69.  
Попрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Мет. 66. Поцілувались, попрощались. ЗОЮР. І. 73.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЯЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.