Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подуріти

Подуріти, -рі́ємо, -єте, гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУРІТИ"
Алю́рний, -а, -е. Аккуратный, опрятный. А таки не алюрна дівчина! Зміев. у.
Гараздненько нар. Ум. отъ і. гаразд.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Прилащитися, -щуся, -щишся, гл. Приласкаться. Нехай вода прилащиться до його, і знов воно зелене пустить листя. Е. Іов. 30.
Присмирити Cм. присмиряти.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Хапкість, -кости, ж. Поспѣшность. Не замкнув коморі, а все то хапкість робе. Н. Вол. у.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.